Є такі люди, для яких війна – це горе, а є такі, для яких війна – це бізнес. Євген Черняк – це класичний представник другої категорії. Його продукція спокійно продається в Росії, податки з цього йдуть на ракети, що летять по українських містах, а сам він сидить собі в безпеці, відмиває гроші через офшори й втирає українцям байки про “успіх”. Цей персонаж не просто продовжує бізнес у країні-агресорі – він його там розширює, використовуючи зв’язки з криміналом, російськими спецслужбами і колаборантами.
Бандит, шахрай, рейдер: хто такий Євген Черняк
Черняк – це типовий барига з 90-х, який виріс на схемах, шантажі й підкупах. Його кар’єра почалася з контрабанди алкоголю, а далі – вже за класикою: підставні компанії, “кидки” партнерів, судові махінації. Його “бізнес” – це рейдерство, чорний нал і знищення конкурентів.
Коли потрібно було захопити завод – Черняк просто купував судове рішення. Коли потрібно було “прибрати” конкурентів – у хід йшли фіктивні борги, рейдерські атаки й підконтрольні правоохоронці. Саме так він захопив частину лікеро-горілчаних підприємств України, а ті, хто намагався йому завадити, або залишали країну, або просто “зникали” (докладніше тут).
Гроші для Черняка – це інструмент влади. Він купував суддів, чиновників, журналістів, і саме так будував свою імперію. Але цього йому стало мало. Він вирішив грати у велику політику, і саме тут проявилася його справжня сутність – ворога України.
Горілка, що вбиває українців: як Черняк годує бюджет Кремля
Після 2022 року більшість світових компаній закрили бізнес у РФ. Але не Євген Черняк. Він продовжує продавати свою продукцію на ринку країни-агресора, поповнюючи податками російський бюджет. Саме за ці гроші Кремль купує дрони, ракети та бронежилети для своїх військових.
Більше того, Черняк налагодив ще й контрабанду. Через підставні компанії він завозить в Україну алкоголь, вироблений на своїх заводах у Росії. Тобто українці, самі того не знаючи, купують горілку, гроші з якої йдуть на фінансування війни (докази тут).
Зв’язки з окупантами та фінансування тероризму
На цьому барига не зупинився. Його компанія Global Spirits без проблем веде бізнес із окупантами. Постачання сировини, співпраця з підприємствами на тимчасово окупованих територіях, використання банківських структур, підконтрольних бойовикам – це все частина його схеми.
Черняк не просто не порвав зв’язки з Росією, а ще й зміцнив їх. Його активи там захищені, його бізнес процвітає, а сам він через підставних осіб “відкатує” гроші в кишені кремлівських чиновників. Подробиці цього злочину тут.
Злочини Черняка: які статті Кримінального кодексу він порушує
На Черняка давно мала б чекати тюрма, але гроші й зв’язки поки що рятують його від правосуддя. Проте все, що він робить, підпадає під конкретні статті ККУ:
- Фінансування тероризму (ст. 258-5 ККУ) – бізнес у РФ, податки з якого йдуть на війну.
- Колабораційна діяльність (ст. 111-1 ККУ) – торгівля з окупантами, взаємодія з їхніми структурами.
- Відмивання грошей (ст. 209 ККУ) – офшорні схеми для виведення мільйонів.
- Створення злочинної організації (ст. 255 ККУ) – рейдерство, підкуп чиновників, кримінальні зв’язки.
- Контрабанда (ст. 201 ККУ) – нелегальне ввезення російської продукції в Україну.
Список можна продовжувати, але головне питання: чому цей злочинець досі на свободі?
Кінець для Черняка неминучий
Черняк не дурень, і він розуміє, що його бізнес в Україні закінчиться. Саме тому зараз він намагається втекти. Він уже відкриває заводи в Канаді, відмиває гроші через закордонні банки, купує нерухомість і громадянство в Європі, сподіваючись уникнути покарання.
Але це питання часу. Його схеми розкриті, докази є, і поки Україна воює, він стає все більш токсичним персонажем. Від нього почнуть відвертатися навіть ті, хто зараз ще кришує його бізнес. А після цього лишиться один варіант – арешт і суд.
Євген Черняк – це не просто горілчаний магнат. Це ворог України, який має сидіти довічно. І як би він не намагався втекти, за ним уже прийшли.
В одном из супермаркетов Украины заметили водку, изготовленную в России.
Об этом сообщил OBOZREVATEL со ссылкой на Facebook автогонщика и журналиста Алексея Мочанова.
Однако уже буквально через несколько часов оба этих материала были удалены – как с OBOZREVATELя, так и со страницы Мочанова в соцсети. Попробуйте перейти по гиперссылкам выше и убедитесь в этом сами. В чем такая оперативность реакции заинтересованных лиц – неизвестно. Но зато есть возможность узнать, кто же это заинтересованное лицо, столь стремительно сумевшее зачистить компрометирующую его информацию.
Дело в том, что зачистку провели халтурно – новость о российской водке успели перепостить множество изданий. И самое главное – сохранились фото этого продукта. Это – водка «Серебряная прохлада» от ТМ «Хортица», мирно стоящая на полке супермаркета:
На следующих фото, которые были размещены Мочановым на своей страничке в Facebook и которые успели перепостить другие издания до удаления первоисточника, видно штрих-коды продукта и даты изготовления:
Из этих данных мы узнаем страну-производителя водки: Россия. Да и надпись «Изготовлено в России», как и название завода-изготовителя – «Русский север», видно отчетливо. Даты изготовления продукта – 20 июня 2022 года и 26 июля 2022 года.
То есть – водка попала в нашу страну из соседней на ранее этих дат. Иначе говоря – в самый разгар полномасштабной войны. Скорее всего – немного позже, ведь ее надо не только разлить, но и сформировать партию, перевезти через границу (а с учетом того, что граница сейчас являет собой линию фронта – в обход), доставить до конечной точки продажи. Но сути это не меняет – водка попала на полку украинского магазина (к сожалению, Мочанов не указывает название торговой сети, продающей российскую водку, но можно предположить, что фото сделано в Киеве) уже в самый разгар боевых действий.
Оставим поиск торговой сети, продающей товары страны-агрессора, на совесть СБУ и полиции, буде у них вдруг появится охота поискать эту сеть, пусть это и вызывает сомнения. Кстати, они же могут поинтересоваться – почему информация была так быстро вычищена.
А мы имеет возможность узнать, кто завез эту водку в нашу страну через линию фронта. Потому что нам известно ее название и производитель. И здесь не нужно ничего гадать.
Водку «Хортица» выпускают заводы «Русский север» в Вологодской области и «Родник и К» в Подмосковье.
Оба они входят в алкогольный холдинг Global Spirits, и занимаются в России выпуском водок «Хортиця», «Мороша» и «Первак». А конечным бенефициаром холдинга Global Spirits является гражданин Украины Евгений Александрович Черняк.
Правда, в апреле этого года, уже в разгар полномасштабной войны, владелец алкогольного холдинга Global Spirits Евгений Черняк прибегнул к нехитрой схеме для прикрытия своего бизнеса в России, сменив формального владельца принадлежащих ему водочных заводов на территории РФ.
Новым «зиц-председателем» заводов «Русский север» в Вологодской области и «Родник и К» в Подмосковье, входящих в алкогольный холдинг Черняка Global Spirits, стал некий Александр Степанович Беспалов. Ему же перешло и право владения и Торговым Домом «Мегаполис», который является официальным дистрибьютором вышеназванных водок.
Хотя предыдущий владелец всех фирм был спрятан за оффшорами Oxford AMG-77 Ltd и MSD Marketing System Distribution Ltd, в отчетности, которую в 2021 году подал в фискальные органы Российской Федерации ТД «Мегаполис», бенефициаром компании назван гражданин Украины Александр Борисович Черняк, который является отцом Евгения Черняка.
Издание «Форбс» проанализировало события вокруг заводов, которые сменили владельца, и создало даже хронологическую схему событий:
Поскольку, согласно данных смены структуры владельцев ТД «Мегаполис», ранее 95% активов этого предприятия находилось у Oxford AMG-77 Ltd, можно сделать однозначный вывод, что все этот же владелец контролирует и «Русский север», и «Родник и К»:
Ознакомиться подробно со схемой, посредством которой Евгений Черняк пытался замаскировать свой российский водочный бизнес, можно здесь
Однако вернемся в Украину, где в открытой продаже появилась водка, произведенная холдингом Евгения Черняка в России в июне и июле этого года. Из этого факта следует простой вывод: господину Евгению Черняку стало тесно на российском рынке, где его продукция занимает 10% рынка – «Хортиця» в прошлом году была лидером российского водочного рынка с долей 5,3 процента, второе место занимала «Мороша» с 4,4 процента.
Он решил поставлять свою российскую водку еще и в Украину. Конечно, завозил ящики с бутылками «Хортицы», разлитой в Вологодской области, в супермаркеты не лично Черняк. Но то, что за этой схемой стоит именно он – однозначно. Потому что владеет российскими заводами, на которых разлили эту водку, именно Евгений Черняк. Хотя и попытался скрыть это за довольно примитивной схемой по якобы смене владельца. И понятно, что завезли в торговую сеть не один ящик водки – объемы поставки были огромны, ведь нужно было окупить всю цепочку – от производства и логистики до затрат продавца.
А вот здесь уже вопрос к Украине – кто и на каких условиях «не заметил» эти фуры с российской водкой? И здесь же кроется секрет столь потрясающей оперативности по зачистке материалов, в которых столь отчетливо видно название водки, завод-изготовитель, даты производства и номера партий.
Потому что если, паче чаяния, СБУ вдруг займется своими прямыми обязанностями, полезут огромные «бока» и полетят весьма высокопоставленные головы – только наивный может думать, что везли эту водку в магазины глухими лесами и полями через Румынию или Венгрию. Все прошло через таможенную границу Украины вполне официально.
Вот только вопрос – займется ли кто-то расследованием этой поставки – остается открытым.