За останнє десятиліття цифрові комунікації пережили стрімку трансформацію. З традиційних засобів поширення інформації (телебачення, друковані газети, новинні сайти) аудиторія масово перемістилася у мобільні додатки, де комунікація відбувається в режимі реального часу. І особливу роль у цьому зсуві відіграли месенджери. WhatsApp, Telegram, Viber, Signal — всі вони змінили не лише спосіб спілкування, а й сутність того, як ми споживаємо новини.
Перехід від публічного до приватного
Один із головних трендів останніх років — це перехід від публічного обговорення в соцмережах (на кшталт Facebook чи Twitter) до приватного споживання контенту в месенджерах. Люди дедалі частіше дізнаються про новини не з офіційних сайтів чи публічних стрічок, а з приватних або напівприватних каналів, груп і чатів.
Це змінює характер розповсюдження інформації. У месенджерах новина може миттєво стати вірусною в межах невеликих спільнот, навіть якщо вона не з’являлася у великих ЗМІ. Інформація поширюється горизонтально — між друзями, колегами, родичами. Це підвищує рівень довіри до неї (адже її “прислав знайомий”), але водночас і підвищує ризики дезінформації.
Telegram як приклад нової медіаплатформи
Telegram став яскравим прикладом того, як месенджер перетворився на повноцінну новинну екосистему. Публічні канали дозволяють медіа, аналітикам, блогерам та навіть державним структурам створювати інформаційні потоки напряму для своєї аудиторії — без посередників, без алгоритмічних стрічок, без редакторів.
Деякі великі українські ЗМІ мають десятки або навіть сотні тисяч підписників у своїх Telegram-каналах. Для багатьох українців Telegram став головним джерелом новин — особливо під час криз, як-от пандемія чи війна. У критичні моменти саме месенджери дозволяють оперативно інформувати населення, навіть якщо інші канали недоступні.
Вплив на редакційну політику
Месенджери змінили темп роботи редакцій. Новини тепер публікуються не лише на сайті, а й дублюються у месенджерах одразу після події. Це породжує нову форму конкуренції — не лише за достовірність, а й за швидкість. Видання, яке першим повідомить новину в Telegram, отримає більше репостів і охоплення.
Це змушує редакції адаптувати стиль подачі: тексти стають коротшими, лаконічнішими, більше уваги приділяється заголовкам, візуальному супроводу (емодзі, фото, короткі відео), а також регулярності публікацій. Деякі медіа навіть створюють окремі команди під ведення месенджер-каналів. Але треба розуміти, що швидкість публікацій тягне за собою декілька проблем (перевірка данних, актуальність тощо. Можна помітити напис UPD в багатьої редагованих повідомленнях. Це означає, що інформацію яки ми сприйняли, вже втратила актуальність (і треба перечитати оновлення).
Дезінформація та фейки
Один із найбільших викликів месенджерів — це поширення фейків. Через закритість каналів (особливо в WhatsApp або Viber) надзвичайно складно відстежити джерело інформації. У приватних групах легко поширюються теорії змови, фальшиві повідомлення про війну, фейкові новини про політиків, маніпуляції з цифрами.
Для медіа це означає нову функцію — не просто інформувати, а й постійно спростовувати неправду. Фактчекінг став однією з ключових компетенцій сучасної журналістики. Деякі редакції навіть створюють окремі канали в месенджерах, присвячені лише спростуванням фейків.
Можливість прямої взаємодії
У месенджерах ЗМІ отримали можливість прямої комунікації з читачем. Через боти, опитування, коментарі або чат-групи вони можуть взаємодіяти з аудиторією безпосередньо. Це стимулює довіру, лояльність, залученість.
Однак це також ставить нові вимоги до редакцій — вони мають реагувати на фідбек, модерацію, бути готовими до дискусій у режимі реального часу. Медіа перестають бути просто мовником — вони стають частиною живого діалогу.
Монетизація — відкриті питання
Месенджери поки не мають зручної вбудованої моделі монетизації. У той час як соцмережі пропонують інструменти для реклами чи підписок, месенджери обмежують можливості для прямих заробітків. Більшість каналів у Telegram існують завдяки зовнішній рекламі або донатам.
Це ставить медіа перед вибором: або використовувати месенджери як допоміжний канал розповсюдження контенту, або шукати нові моделі підтримки — через Patreon, краудфандинг, партнерські програми тощо.