Зазвичай садові доріжки займають не менш ніж 15% площі ділянки біля будинку, а з урахуванням інших настилів – ще більше. Так, тераси, веранди, територія поблизу басейну – все на подвір’ї має бути оформлене в єдиній стилістиці. Підлогове покриття для відкритого простору повинне добре витримувати кліматичні впливи та експлуатаційні навантаження, зберігаючи свої початкові риси. Як альтернатива плитці чи бетону може застосовуватися терасна дошка − такий настил практичний і стильний, й відразу вигідно виділить дизайн прибудинкової території серед інших. До його переваг відносяться:
- Простий монтаж. З укладанням може справитися кожен охочий, без спеціальних знань та навичок;
- Можливість облаштовувати конструкції різної форми, від прямих доріжок до вигнутих, з округлими поворотами. Також здійснюється й укладка з перепадами висот на спусках чи нерівних частинах ділянки, оскільки дошка поєднується зі сходинками.
- Стійкість до зношування та зовнішніх чинників. Якісні планки не розтріскуються, не бояться опадів, морозів, ультрафіолету та перепадів температури.
- Широкий асортимент кольорів та фактур. Завдяки цьому вдасться оформити всі настили в схожій палітрі, надавши ландшафту гармонійного вигляду.
Аби доріжки довго тішили своєю естетичністю та довго прослужили, потрібно правильно вибрати матеріал терасної дошки та укласти її згідно із технологією.
Як обрати матеріал виготовлення покриття?
Терасна дошка представлена трьома видами за матеріалами виробництва. Так, ними може слугувати:
- Натуральне дерево. Для виготовлення застосовують тверді сорти деревини, такі, як дуб, ясен, мербау, меранті й т.д. Аби підвищити міцність та стійкість до вологи й температурних перепадів, уражень грибком та гниття, дерево піддають термічній обробці та просочують спеціальними речовинами. Матеріал відзначається екологічністю та показним привабливим виглядом.
- ДПК. Це деревно-композитний матеріал, що складається з деревних волокон (стружки) та перероблених полімерів. Експлуатаційні та декоративні характеристики декінгу нічим не поступаються натуральному обробленому дереву, при цьому композит обходиться дешевше в експлуатації.
- Спінений ПВХ. Поверхня не ковзка, а синтетичне походження забезпечує високу стійкість до впливу зовнішніх погодних чинників, плісняви та гниття. Таке вуличне підлогове покриття найбільш доступне, проте воно не «дихає» і не надто нагадує натуральні аналоги за екстер’єром.
Вибір визначається бюджетом власника садиби та його пріоритетами. Так, якщо на першому місці – екологічна безпека та солідний вигляд, і потреба в економії коштів відсутня, доречно обрати дерево або композитний декінг. Коли ж потрібен недорогий та при цьому практичний матеріал для ландшафтного дизайну, підійде варіант із ПВХ.
Як здійснюється процес укладання доріжок?
Першою чергою слід підготувати проєкт. Треба враховувати, що чим оригінальнішою має бути конфігурація доріжки, тим більший запас матеріалу знадобиться для підрізання.
Під покриттям створюється дренажна система. Сам настил кладеться під невеликим кутом, щоб уникнути накопичення вологи. Фундамент можна організувати з бетонної поверхні, щебеню, піску чи ґрунту. Для збереження рівня доріжок можна наперед встановити у землі палі та опори. Укладається дошка на підготовлені лаги. Вони розміщуються щільно один до одного, з невеликою щілиною. Робота починається з прямого кута. Кріпити планки можна відкритим (за допомогою саморізів) або закритим (з використанням кліпс та інших кріпильних матеріалів) методами.