Для того, щоб відмазати Шкарлєта від звинувачень в плагіаті, в Чернігівській політехніці зібрали цілу комісію з академічної доброчесності, яка сказала, що плагіату – немає. А у керівниці тієї комісії, що захищала Шкарлєта, проректорки з наукової роботи, Маргасової, знайшли в її докторській дисертації – 70 сторінок із плагіатом. Та не лише в неї.
Спеціалізована вчена рада Д 79.051.04 у Чернігівському національному технологічному університеті («Чернігівська політехніка») відзначилася серію захистів фальшивих дисертацій (Міщенко, Пінчук, Сакун). А головою цієї чудової спецради, де можна захистити чужі тексти як власну дисертацію, є Вікторія Геннадіївна Маргасова – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри бухгалтерського обліку, оподаткування та аудиту ЧНТУ, того самого, який очолював доктор-професор Сергій Шкарлет, у «наукових» статтях і докторській дисертації якого були знайдені численні текстові запозичення без належних посилань (так званий академічний плагіат). Крім того, пані Маргасова є проректором з наукової роботи ЧНТУ і головою комісії з академічної доброчесності.
Ну що ж. Настав час проаналізувати і її науковий доробок.
Кандидатська дисертація на тему «Управління оборотним капіталом підприємства та оцінка його впливу на фінансовий стан підприємств (на базі харчової промисловості Чернігівського регіону)» (спеціальність 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит) була захищена в 2005 р.
А досліджувати ми будемо її докторську дисертацію на тему «Стратегія забезпечення стійкості економіки України до загроз економічній безпеці» (спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством). Вона була виконана в рідному Чернігівському НТУ та захищена 30.04.2015 р. у Київському національному університеті технологій та дизайну (спецрада Д 26.102.05).
Науковий консультант: професор, доктор економічних наук, Онишко Світлана Василівна, професор кафедри фінансових ринків та фінансових послуг Національного університету Державної податкової служби України.
Офіційні опоненти:
-
Алимов Олександр Миколайович, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу стратегічного потенціалу сталого розвитку Державної установи “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України;
-
Єрмошенко Микола Миколайович, доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри маркетингу, управління та економіки підприємства Національної академії управління;
-
Бондарук Таїсія Григорівна, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів Національної академії статистики, обліку та аудиту Державної служби статистики України.
Автореферат і докторську дисертацію можна завантажити тут.
За результатами дисертації опубліковано 66 наукових праць, зокрема 1 одноосібна монографія, що написана у 2014 р.:
Маргасова В. Г. Система забезпечення стійкості національної економіки та її безпеки: теорія, методологія, практика управління. – Чернігів: “Десна Поліграф”, 2014. – 415 с.
Праці Маргасової, які опубліковані за темою дисертації, датовані 2008–2014 роками.
У порівняльних таблицях жовтим кольором показані повні збіги текстів, бірюзовим – синоніми та перефразування. Твердження дисертантки про те, що це нібито вона робить якісь висновки чи аналіз, виділені фіолетовим. Зеленим кольором – свідомі або несвідомі зміни тексту, на які ми звертаємо увагу читачів. Особливо нам подобається заміна Росії на Україну та російської економіки на вітчизняну.
Символом <…> позначені пропуски тексту, які зроблені, щоб вирівняти тексти в двох ствопчиках.
Розділ 1. Концептуальні засади забезпечення стійкості економіки до загроз економічній безпеці (с. 19–138)
Ось Вікторія Геннадіївна відразу бере бика за роги, тобто «творчо переробляє» таблиці з російської монографії 2009-го року, і при цьому пише, що джерело її схем – «складено та систематизовано автором» (або «побудовано»), хоча насправді це чужі дані, ну й добросовісно перекладає російський текст українською, сподіваючись, мабуть, що ніхто цього не побачить:
Ускова Т.В. Управление устойчивым развитием региона. – Вологда: ИСЭРТ РАН, 2009. – 355 с. (прочитати її можна тут).
А ось подивимося, як Маргасова майже цілком передирає в свою дисертацію наступну роботу:
Казанцев С.В. Экономическая безопасность. Определение понятий // Мир новой экономики. – 2014. – №2. – С. 48–53. (Знайти її можна тут).
І без усякого сорому пише «цього дослідження», «на нашу думку»:
Опаньки! Маргасова винайшла нове слово в науці – «квантофіцируємий»! Ура!
«Погіршення значень ознак за деяким критерієм» перетворилося в Маргасової на «Погіршення деякого критерію значень ознак». Вона взагалі не розуміє, про що пише! Тобто не розуміє, що перекладає українською!
«Авторські трактування», тобто трактування Маргасової? Яке нахабство! А може, то трактування Казанцева?
Із захопленням читаємо далі. Майбутня докторка наук переписує все підряд:
Іще одним джерелом натхнення для Вікторії Маргасової став автореферат дисертаційної роботи, що була виконана в московському Державному університеті управління та захищена 7 червня 2013 р.:
Васильева Анна Сергеевна. Обеспечение экономической безопасности устойчивого развития национального хозяйства России. – Автореф. …канд. экон. наук, Москва, 2013.
Розділ 2. Методологічні основи дослідження стійкості економіки до загроз і ризиків (с. 139–200)
Після «розігріву» з першим розділом подивимося, як вільно повелася В. Маргасова з дисертацією Ольги Бондаренко в другому розділі своєї дисертації.
Бондаренко Ольга Валеріївна. Українська економічна ментальність: соціально-філософський аналіз. – Дисертація…докт. філос. наук, Київ, 2008. (Дисертацію та автореферат можна знайти на сайті http://nrat.ukrintei.ua/).
Посилання [30] у тексті Маргасової – це автореферат Бондаренко, це посилання правильне, хоча за правилами цитування не вистачає лапок. А ось посилання на роботи [32, 330, 347] – явно фальшиві, бо текст – один в один з тієї самої сторінки роботи Бондаренко (українською не можна писати «готовність й здатність», а треба «готовність і здатність», і ми бачимо простий копіпаст). І дуже дивною виглядає фраза авторки «признаємо», оскільки це «признає» не вона, а інші автори. Подальший текст від Маргасової теж старанно переписаний у Бондаренко. Додані лише словосполучення про «забезпечення економічної безпеки» – те, що так полюбляє писати ректор ЧНТУ пан Шкарлет (див. проаналізовану раніше його роботу).
Далі – знову переписування з автореферату О. Бондаренко, тільки вже без будь-яких посилань. І дійсно, навіщо церемонитися? Але тут Маргасова «прокололася» – під час копіювання випало слово «сприяють» (зрушенням), тому смисл фрази втратився, а ми отримали доказ списування:
А ось зрівняємо текст дисертації Маргасової з авторефератом російської докторської дисертації:
Цветкова Галина Сергеевна. Формирование системной парадигмы взаимодействия институтов в условиях постиндустриальной экономики. – Автореферат… докт. экон. наук. – Казань, 2014 (завантажити можна тут).
Молодець Маргасова! Не забула, переписуючи текст від «порєбріка», поміняти російський економічний менталітет на «вітчизняний»!
І після прочитаного маргасівського тексту таке питання у нас виникло: хто це такі – таємні «агенти системи забезпечення стійкості економіки до загроз економічній безпеці»? Може, доктори економічних наук із Чернігівської політехніки?
Розділ 3. Ресурсно-функціональне забезпечення стійкості економіки України до загроз економічній безпеці (с. 201–291)
У дисертації Маргасової багато формул. Оскільки їх джерело не вказано, читач може подумати, що це розробка дисертантки, і подумати: «Яка розумниця!». Але насправді формули переписані з збірника 2003-го року Тамбовського державного технічного університету (Росія):
Математические и инструментальные методы экономического анализа: управление качеством: Сб. науч. тр. / Под науч. ред. д-ра экон. наук, проф. Б.И. Герасимова. Тамб. гос. техн. ун-т. Тамбов, 2003. Вып. 9. 316 с.
Усі ці формули є також у статті: Маргасова В. Г., Клименко Т. В. Економікобезпекознавство як інтегрований напрям забезпечення стійкості економіки до загроз (Науковий вісник ЧДІЕУ № 4 (24), 2014, с. 7–16), яка надійшла до редакції 16.12.2014. І також без посилань, нібито ці формули запропоновані світовій науці чернігівськими авторками. Але, як ми з’ясували, це не так.
Більше того, наступна фраза з формулами, скоріш за все, була поцуплена звідси: Горелова Г.В., Радченко С.А. Программная система когнитивного моделирования социотехнических систем (Известия ТРТУ, 2004, 4(39), с. 227–231, див. тут).
Розділ 4. Практичні домінанти стратегічного управління забезпеченням стійкості національних економік до загроз і ризиків (с. 292–356)
Ось іще одне російське джерело, звідки пані Маргасова вправно стягнула цілі фрази:
Зибарев М. В. Экономическая безопасность: учебное пособие. – Орск: Издательство ОГТИ, 2010. – 175 с. (Завантажити можна звідси).
Ой, ну це просто чудово – взяти та переписати текст «із-за порєбріка» та замінити Росію на Україну. А потім викинути ще одне згадування Росії та отримати якусь дурнувату фразу про «недостатньо розвитку». А ще одна дурня вилізла – це те, що Маргасова вважає, що «проблема повинна полягати в тому, як домогтися її (економіки!! – Ю.Б., В.С.) формалізації». Ха-ха! А в оригіналі мова йшла про формалізацію тіньової економічної діяльності, а не формалізацію економіки!
У дисертації Сергія Шкарлета були виявлені «російські вуха». Подібним, як бачимо, не гребує й Вікторія Маргасова. Ось читаємо текст, переписаний з автореферату кандидатської дисертації Аліми Базаровни Чимитової («Устойчивость развития экономических систем и критерии безопасности», 2003, див. тут), у якому Маргасова поміняла Росію на Україну. І якщо в оригіналі мова йшла про «неврегульованість механізму федерального устрою Росії», то Маргасова вже пише про «неврегульованість механізму територіального устрою України»!! Це вона про що? Ставить під сумнів унітарність держави Україна?
А ось Маргасова переписує цілі сторінки звідси:
Листопад Мария Евгеньевна. Концептуальные подходы к обеспечению экономической безопасности страны в глобальном мире // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Экономика и менеджмента. 2009 г., № 41, с. 4–12 (завантажити можна звідси).
З чиїми там висловлюваннями погоджується Маргасова – з тексту дисертації невідомо. А ми знайшли – з висловлюваннями Марії Листопад, з уральського регіону Росії. І не тільки погоджується, а й переписує собі, втрачаючи при цьому справжнього автора.
А погоджується вона з суто російськими поглядами на стосунки між країнами.
Матеріали з ще одного джерела – з дисертації Світлани Миколаївни Макухи 2006-го року – передираються слово в слово у 2014-му.
Макуха С. М. Протиріччя світогосподарських зв’язків і форми їх розв’язання в умовах включення перехідних економік у глобалізаційний процес. Дис… доктора економічних наук, Харків, 2006. (Дисертацію див. на сайті http://nrat.ukrintei.ua/).
Великі шматки Вікторія Маргасова переписує з аналітичної доповіді Національного інституту стратегічних досліджень під назвою: Міжнародне безпекове середовище: виклики і загрози національній безпеці України (Б. О. Парахонський, Г. М. Яворська, О. О. Резнікова ; за ред. К. А. Кононенка. – К. : НІСД, 2013. – 56 с.; завантажити можна тут). Кілька разів вона ставить біля цитат (хоча й без лапок) правильне посилання – №235, а тому ми наведемо саме ті місця, де посилання на цю працю відсутні. Вона навіть видає чужий текст за свої власні висновки («Отже»), навіть за висновок дисертації!!! Переконаймося самі:
Ні, ну цей висновок №4 – це ж не висновок з роботи Маргасової, це ж не продукт її інтелектуальної праці. Це чужий текст (власне, вступ до основного матеріалу), переписаний нею під виглядом її висновку.
Ось іще цілі шматки Вікторія Маргасова переклала з цієї статті, замінивши російську економіку на вітчизняну:
Харламов Андрей Викторович. Глобализация и экономическая безопасность государства. (Известия Санкт-Петербургского университета экономики и финансов, 2010, с. 22–28, див. тут).
Тут ми ясно бачимо, як російський дискурс про світових буржуїв, що хочуть підім’яти під себе «перспективні сегменти економіки різних держав», охоче підхоплюється українськими «кадрами», які акуратно вирізають зі скопійованих текстів згадування Росії, щоб не дуже «світитися».
Читаємо далі – і бачимо, як ці «кадри» знову переписують текст із посібника «Методология SEDA. Анализ устойчивости экономического развития» (автор – Сергій Перапечка з Москви, який зробив аналіз даних 2013 р.; знайти цю роботу можна тут). Цікаво подивитися, як змінився текст в інтерпретації В. Мардасової:
Маргасова замінила 2010-2014 рр. словами «на найближчі роки». Правильно! Хіба ж можна в дисертації 2014-го року писати про плани уряду на 2010 рік? Ха-ха!
Розділ 5. Результативність реалізації стратегії забезпечення стійкості економіки України в умовах ресурсних обмежень (с. 357–454)
У цьому розділі багато запозичень.
Ось перше джерело академічного плагіату:
Михалев О. В. Экономическая устойчивость хозяйственных систем: методология и практика научных исследований и прикладного анализа. – СПб.: Издательство Санкт-Петербургской академии управления и экономики, 2010. – 200 с.
Далі пані Маргасова переписує текст із книжки: Гузь М.Г., Коломицева А.О. Моделі трансформаційної економіки. Курс лекцій для самостійного та поглибленого вивчення дисципліни (Донецьк, ДУІ і ШІ «Наука і освіта», 2008), яка була рекомендована до видання кафедрою економічної кібернетики донецького Державного університету інформатики і штучного інтелекту в 2007 р.
І знову Маргасова чужі вислови видає за власні висновки («На основі вище викладеного, можна стверджувати»). А текст? А що текст? Такі красиві слова в чужій книжці, такі чудові вислови, ну як можна не переписати їх до себе? Звісно, перепишемо. Тільки ось поміняємо «керування» на «управління», і діло в капелюсі. А ще по дорозі втратимо частинку «не», і тоді втратимо сенс використання «моделей адаптивного типу», але кого це цікавить? Ну не рецензентів же!
Ось що нам особливо сподобалося в переписаному Маргасовою тексті – це вислови про імітацію.
Слово «імітація» чудово підходить до цієї докторської дисертації.
Ось поглянемо на «висновки» дисертації Маргасової, які повторюють тексти, написані за 7 років до неї, щоправда «об’єктний» адаптер перетворився на «об’єктивний» адаптер:
Тепер полюбуємося, як Вікторія Маргасова «творчо переробляє» чужий текст та передирає рисунки з наступних російськомовних книг, не забуваючи брехливо вказати, що «джерело» рисунків – це «складено автором», «систематизовано автором» або «побудовано автором»:
-
Заболеева-Зотова А. В. Основы системного анализа: Учебное пособие/ С. А. Фоменков, Ю. А. Орлова. – Волгоград: ИУНЛ ВолгГТУ, 2012. – 230 с.
-
Растригин Л. А. Адаптация сложных систем. – Рига: Зинатне, 1981. – 375 с.
Підведемо підсумки.
«Некоректні запозичення» були виявлені аж на 70 сторінках.
Зазначимо, що всі ці виявлені в докторській дисертації приклади академічного плагіату так само присутні й у цій монографії – Маргасова В. Г. Система забезпечення стійкості національної економіки та її безпеки: теорія, методологія, практика управління (Чернігів: “Десна Поліграф”, 2014).
А ще пані Маргасова примудрилася опублікувати дві майже однакові статті в двох журналах, надіславши в редакцію другу статтю майже через рік після першої:
-
Маргасова В. Г. Інкорпорація потенціалу ментальності життєзабезпечення: до методологічної схеми дослідження стійкості економіки України // Держава та регіони. – 2015, № 1 (82). – С. 9–15. Надійшла до редакції 20.11.2014 (завантажити можна тут). У списку літератури – 10 джерел.
-
Маргасова В. Г. Інкорпорація потенціалу ментальності життєзабезпечення до методологічної схеми дослідження стійкості економіки України // Вісник Хмельницького національного університету. – 2015, № 4, Т. 3. – С. 88–96. Надіслана до редакції 31.08.2015 (завантажити можна тут). У списку літератури – вже 35 джерел, а не 10.
Ну що ж. Великий досвід копіювання очевидний і беззаперечний. Тепер ясно, чому Маргасова і весь колектив ЧНТУ із таким захопленням узялися захищати плагіат Сергія Шкарлета. Мабуть, вони просто не розуміють, як інакше можна писати наукові праці, якщо не переписувати тексти і не перемальовувати рисунки з робіт чужих авторів. А скоріш за все, і не вміють.
Проте добре розуміють, як організувати захист плагіатних дисертацій.
Ось така, брати наші, чортівня відбувається в чернігівському технологічному університеті – «інтерналізація негативних екстерналій».
Заради чого, запитаєте? Мабуть, заради «забезпечення стійкості економіки до загроз економічній безпеці», – цей вислів повторюється в дисертації 275 разів!!! Двісті сімдесят п’ять! Є по чотири рази на сторінку!
Зі сподіваннями, що тепер нарешті економічній безпеці нічого не загрожує
—
Юрій Бойко, Василь Садовий; опубліковано у виданні Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
(Фото В. Маргасової з сайту Однокласники).