Іноді життя розгортається, наче спіраль: ми повертаємось до себе, але вже на новому рівні. Для Наталії Ходаковської, української художниці, що творить під псевдонімом НаХод-ка, цим новим колом спіралі став живопис. Відкривши його для себе у 53 роки, вона знайшла шлях, який продовжує вести її далі — у світ світла, руху й внутрішніх одкровень.
Її історія схожа на світлу алегорію. Перші пензлі стали ключем до нової реальності, в якій кольори звучать як музика, а картини — як сторінки щоденника, написаного емоціями. Виходячи з традицій реалізму, але шукаючи глибший вимір у символі та почутті, НаХодка знайшла свій унікальний напрям. Її полотна розгортаються у двох потоках — «світоплину» і «світлоплину», що стали знаком її творчого шляху.
Світоплин: рух буття
Слово «світоплин» для мисткині стало образом часу. Це плин світу, поколінь, історії. НаХод-ка бачить у ньому не лише космічну зміну подій, а й особистий шлях кожної людини.
У її полотнах «світоплин» постає як ріка життя: пейзажі, дороги, образи природи, які нагадують про неперервність. Це живопис, що ніби промовляє: усе тече, але в цьому плині є гармонія.
Світлоплин: рух світла
Інший вимір її творчості — «світлоплин». Це вже не про час, а про відчуття. Плин світла, його переливи, прозорість і сяйво. У картинах НаХод-ки воно то мерехтить, то заграє відблисками, то стає тихою присутністю духовності.
Тут художниця створює образ краси, яка не підвладна словам. Її світлоплин — це мить на світанку, коли сонце тільки торкається землі, чи промінь, що пронизує водну гладь. Це світло, яке народжує атмосферу і дарує глядачеві відчуття внутрішньої тиші.
Між двома потоками
«Світоплин» і «світлоплин» — не лише назви стилів, а й два напрями її бачення: крізь час і крізь світло. Один говорить про плин буття, зміну поколінь і ритм історії, інший — про мерехтіння краси, тонку прозорість і духовне сяйво. Разом вони творять її особливу мову живопису.
НаХодка зізнається, що поштовхом до цього відкриття стала книга «Ти — не просто митець: як стати історією, яку хочуть бачити і купувати» (авторка — Ванда Орлова). Вона ніби відчинила вікно у новий простір — де живопис став не лише технікою, а й мовою розмови зі світом. «Ця книга навчила мене дивитися на мистецтво як на шлях: у ньому немає фінішу, є лише рух — світу і світла».
Перша виставка — як народження
У травні 2025 року відбулася перша персональна виставка НаХод-ки. Це було не просто представлення полотен глядачам, а символ її нового життя. Адже за кожною картиною стоїть внутрішня трансформація: сміливість почати пізно, готовність відкрити себе і вдячність за шанс говорити мовою мистецтва.
Художниця, яка знайшла себе
Псевдонім «НаХод-ка» промовистий. Це і гра з прізвищем, і визнання власної долі. Адже її творчість справді стала «знахідкою» — і для неї самої, і для тих, хто вперше торкається її полотен.
У сучасному українському мистецтві вона вирізняється щирістю і сміливістю. Бо довести, що новий шлях можливий у будь-якому віці, — це не лише особиста перемога, а й приклад для інших.
Її картини — це простори, де світло і час течуть поруч. Де ми можемо впізнати і власний біль, і власну надію. Де життя, яке плине, завжди залишається красивим.
Facebook сторінка мисткині: Наталія Ходаковська