Особливості прози: Проза — це жанр літератури, який використовує просту та звичайну мову, граматичну структуру та неметричну форму мови в письмовому чи усному літературному творі на відміну від вірша, який має ритмічні структури та елементи. Простіше кажучи, проза — це мова або літературний твір, спеціально написаний і не призначений як поезія. Сучасна проза, яку можна придбати за посиланням https://bookking.com.ua/suchasna-proza/, написана повними реченнями й абзацами, і вона більш зрозуміла, на відміну від поезії, для якої характерне використання незв’язаних мов і поетичних засобів. Проза може бути використана в літературних творах, таких як; романи, оповідання, есе, статті в газетах, блогах, журналах, енциклопедіях, фільми, передачі тощо.
Людину, яка пише прозу, називають прозаїком, прозаїком або романістом. Проза може бути художньою і нехудожньою. Це невигадані історії, коли історії засновані на фактах, тоді як вигадані – це письмові твори мистецтва, які базуються на уяві та винаходах на відміну від розповідей із реального життя. Також може бути щось схоже на поєднання прози та віршів.
Це відомо як прозова поезія. Це прозовий твір, написаний простою та звичайною мовою, але в ньому є деякі елементи поезії та поетичні засоби. Проза ближча до того, як мова насправді розмовляє.
Зміст
- 1 .Різні типи прози
- 2. Особливості прози
- 3. елементи прози
Різні види прози
1. Біографія: це публікація історії життя людини, написана іншою людиною. Прикладом біографії є «Рон Черноу» Олександра Хеміттона.
2. Автобіографія: це вираження брехні людини, написане нею самою. Прикладом автобіографії є « Два способи побачити річку» Марка Твена.
3. Народна казка : це казка або вигадана історія, яка є частиною усної традиції людей або місця. Історія передається з покоління в покоління і фактично може прийти до окремого написаного тексту.
4. Міф: це літературний твір, заснований на традиційній історії, яка втілює віру щодо певного факту чи явища досвіду, і в якому часто персоніфікуються сили природи та душа. Фактичне існування міфологічної концепції зазвичай не перевіряється.
5. Байка: це вигадана історія, призначена письменником для того, щоб передати якусь корисну істину чи заповідь, як правило, з тваринами, міфічними істотами, рослинами та неживими об’єктами як героями, таким чином надаючи їм людські атрибути, такі як вербальне спілкування. Це також відоме як вибачення. Хорошим прикладом є «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла.
6. Коротке оповідання: це вигаданий літературний твір, який коротший за повість.
7. Роман: це прозовий твір, який довший за повість.
8. Есе: Есе — це письмовий твір, як правило, помірної довжини, у якому розглядається певне питання чи предмет.
9. Легенда: це нереалістична історія невідомого походження, яка описує минулі події.
10. Притча: Притча – це коротка розповідь, яка ілюструє урок, як правило, релігійні чи моральні уроки шляхом порівняння чи аналогії.
Особливості прози
1. Мова і добір слів: Мова прози — звичайна. Проза не використовує жодних поетичних формул, за винятком випадків, коли це мінімально виправдано прозовою поезією. Мова прози — мова побутова. Він використовує граматичну структуру речень, розділів та абзаців, а речення та думки продовжуються через рядки, на відміну від поезії, де речення скорочуються рядками та строфами. Мова прози — це просто природні моделі мови та спілкування.
Це робить прозу набагато простою та легшою для розуміння на відміну від важкої вимоги поезії у виявленні послання поета (поезія вимагає від аудиторії читання за межами простого слова, щоб виявити наміри письменника). Проза використовує спонтанну та розмовну мову. Проза за нормою пишеться закінченими і однозначними реченнями.
2. Послідовність: проза складається з персонажів і випадків, які організовані в хронологічному порядку. У прозі може бути низка подій, які розгортаються у спосіб, організований письменником.
3. Використання техніки розповіді : Техніка, яка використовується в прозі, — це техніка оповідача. Проза розповідає історію шляхом систематичного переказу події чи серії подій. Проза не показує, а пояснює чи розповідає про подію.
4. Відсутність ритмічного малюнка: проза не використовує ритмічний малюнок або метр. На відміну від поезії, проза не має набору правил для метричної структури чи ролей.
5. Деталізований і явний: проза своїм описовим атрибутом чітко пояснює події та мету літературного твору, як це було задумано письменником. Більш комплексним є твір прози. Задум прозаїка не надуманий.
Проза не просто розгортає події, вона малює картину кожного дрібниця оточення та обставин, тому що має для цього автономію та свободу. Проза включає в себе аргументи, думки, порівняння, класифікації, описи, образи та необмежену кількість засобів. Проза завжди може бути гнучкою.
6. Використання персонажів : проза не має упередженого ставлення до використання персонажів. Проза використовує як вигаданих, так і невигаданих персонажів, щоб розповісти свою історію та досягти своєї мети. Проза може навіть використовувати вигаданих персонажів для представлення реальних персонажів. Саме через персонажів письменник передає послання літературного твору.
7. Тлумачення : проза включає в себе описовий стиль письма. Він характеризується висвітленням поглядів, тем і подій для споживання та критики аудиторії.
8. Описовий : проза також дозволяє автору спонтанно використовувати описи під час оповіді про події чи дискурс.
Елементи прози
1. Сюжет : сюжет — це хід історії, що складається з серії подій, які поступово розгортаються у спосіб, спонтанно обраний письменником. Це розташування подій у літературному творі.
2. Тема : це центральні моменти, центральні ідеї та уроки, витягнуті з літературного твору, які мав намір передати письменник.
3. Персонаж : це включає осіб, які беруть участь у дії історії. Символи можуть бути круглими або плоскими. До них входять головний герой, антагоніст, дейтерагоніст, герой або героїня, лиходій, гумор тощо.
4. Місце дії: це довідкова інформація художнього літературного твору. Обстановка особливо стосується часу та місця подій, про які розповідається в прозі.
5. Стиль: це спосіб висловлення мови або листа. У прозі використовуються такі стилі, як вибір письменником слів, тону, мови, використання образів, настрій письменника тощо. Стиль може бути використаний навмисно, випадково чи іншим чином.
6. Символ: символ — це представлена концепція, яка має основні значення об’єкта або якостей. Це символ або гліф, який використовує автор для представлення ідеї, концепції чи об’єкта.
Висновок
Проза — це повсякденне словесне вираження себе, зведене до письмової, читабельної та презентабельної форми. Це найпоширеніша форма письмової літератури та перша з інших жанрів. Оскільки він призначений для щоденного використання, його представлення та розуміння є менш складним; звичайно, як правило, якщо порівнювати з поезією. Правила написання прози не суворі. Насправді, це надзвичайно зручний жанр, оскільки він дає письменникам автономію та гнучкість для вправ і висловлювання своїх думок у зрозумілій манері, і все ще дозволяє використовувати літературні та навіть у встановленому обсязі поетичні засоби.