Ігор Кушнір – це навіть не корупціонер. Це еталонний гнидник, який сидить на комунальному підприємстві, як п’явка на горлі країни, висмоктує мільярди і навіть не приховує цього. Усі ці роки він тупо злив «Київміськбуд» у трубу, відмиваючи гроші через своїх дружків, відправляючи їх у Францію, Кіпр, Литву – будь-куди, тільки не в будівництво житла, на яке люди вкладали свої кровні. Одинадцять років він розставляв своїх людей, будував схеми, записував активи на липових «власників», але завжди залишався сухим.
Коли почалася війна, цей мерзотник зробив те, що вміє найкраще – втік. Офіційно «хворий», «інвалід», а реально – здоровий, рум’яний, веселий. 27 лютого, коли інші будували барикади, Кушнір будував маршрут у Європу через той самий кордон, через який тоді валили всі українські крадії та зрадники. І доки тут воїни хапалися за автомати, цей жирний тарган уже мчав подалі від війни, до свого улюбленого лазурного узбережжя.
А потім цей «інвалід» ще мав нахабство піднятися на Еверест. 150 000 баксів він витратив на своє альпіністське его, поки «Київміськбуд» випрошував у міста гроші, бо, бачте, немає коштів на будівництво. Люди в цей час втрачали житло, не знали, де жити, а цей щур піднімався на найвищу точку світу, бо йому так захотілося. Потім він ще 240 днів прожив за кордоном, перетворивши французьку віллу на свою тимчасову штаб-квартиру.
А ця вілла – взагалі окрема історія. 850 квадратів, басейн, винний льох, краєвид на море. Куплена через кіпрську компанію його дружини, бо, ну звісно ж, на себе записувати нерозумно. Вартість – 20 мільйонів євро. Це в той час, як тисячі інвесторів «Київміськбуду» чекали на свої квартири, вірячи у байки про кризу. І що цікаво – в період купівлі цієї хатинки через рахунки його дружини проходять 30 мільйонів євро, які приходять із мутних структур, пов’язаних із Медведчуком. Тобто поки всі боролися з російськими агентами, Кушнір спокійно варив свої схеми з путінськими посіпаками.
Але його жадібність не має меж. У Києві – все зупинилося, але у Козині – життя кипить. «Київміськбуд» раптом втратив свої землі, а на них виросли шикарні котеджі. І хто їх власники? Тітка його дружини, яка все життя працювала на молочному заводі. Якась прибиральниця з Кременчука. Пара бухгалтерів, які раніше ніколи не мали бізнесу, а тут – бах! – і мільйонні активи. Ці люди не мають нічого спільного з нерухомістю, але за дивним збігом обставин у них у всіх тепер елітні маєтки. І чомусь усі вони пов’язані з Кушніром.
Його син – це ще одна окрема історія. 27 років, депутат Київради від «УДАРу», і вже серйозний забудовник. У Козині він теж не гаяв часу і розпочав будівництво свого котеджного містечка. 27 будинків, кожен коштує по пів мільйона баксів. Гроші звідки? А ось звідки: поки батько верещав, що у «Київміськбуду» немає грошей, він просто перекачував їх у «сімейний бізнес».
Усе це гівно мало би вилізти раніше. Але він усе робив під прикриттям таких же покидьків, як він сам. Кличко і його чиновники робили вигляд, що нічого не помічають, бо всі у частці. Столар, Льовочкін, Медведчук – усі вони працювали в одному «бізнес-клубі». Ці схеми існували десятиліттями, і всі мовчали.
Якби в цій країні реально боролися з корупцією, Кушнір уже сидів би у камері, як мінімум, за привласнення державного майна, відмивання грошей і зловживання службовим становищем. Але поки що він не сидить. Поки що він ще ходить вулицями, роблячи вигляд, що нічого не сталося. Поки що його вілла у Франції ще стоїть на місці.
Але це не назавжди. Бо терпіння має межі. Бо якщо його не посадять зараз, завтра такі, як він, просто відкрито будуть красти, навіть не ховаючись. І якщо суспільство це знову проковтне, значить, усі вони будуть жити у своїх віллах, а ви – у країні, яку вони висмоктали до дна.